Анонс: лекція Георгія Касьянова "Ще не вмерла Україна? Рік 21-ий"

В Київському Будинку вчених відбудеться лекція доктора історичних наук, завідувача відділу новітньої історії і політики Інституту історії Україні НАНУ, професора кафедри історії Могилянки, директора освітніх програм фонду "Відродження" Георгія Касьянова.

Про це повідомляють організатори лекції "Політ.ua".

Тема: "Ще не вмерла Україна? Рік 21-й".

 

Короткий екскурс у новітню історію України. Чи був проект "Україна"? Хто його автори та виконавці? Що задумували і що вийшло? Проблеми творення нації та держави. Відносини: людина - суспільство - влада. Кому в Україні жити добре, а добре жити ще краще?

Лекція відбудеться в середу, 1 лютого в Будинку вчених (вул. Володимирська 45-а, вхід в арку будинку з каріатидами навпроти виходу зі станції метро "Золоті ворота").

Початок лекції о 19:00.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.