У буклеті про Київ до Євро-2012 забуто історію столиці

До Євро-2012 за бюджетні кошти київська влада підготувала спеціальний буклет п’ятьма мовами, який повинен розказати гостям столиці про Київ. Але в ньому не згадано про найвизначніші історичні пам'ятки.

За дорученням оргкомітету Всеукраїнської акції "7 чудес України" до голови КМДА Олександра Попова звернулися історик, віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко і голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Вражає, що в згаданому буклеті повністю виключено історію Києва як столиці Давноруської та Козацької держави, - зазначається у зверненні. - Якщо читати буклет, то складається враження, що усе найцінніше історії Києва трапилось в часи Російської імперії чи Радянського Союзу, що не відповідає дійсності".

Серед об’єктів, які рядять відвідати туристам, значну частину відвідати просто неможливо. Наприклад, Маріїнський палац та Замок Ричарда, які багато років закриті для відвідувачів через реставрацію, що триватиме ще роками. А Будинок з химерами, що є офіційною резиденцією Президента, відкритий для відвідувань дуже нечасто.

Натомість вони забули включити до переліку того, що необхідно відвідати гостям столиці: Софію Київську, Михайлівський Золотоверхий собор, Кирилівську церкву, Володимирський собор, найбільшу в світі жіночу скульптуру - "Батьківщину-мати" чи, приміром, обличчя Києва – вул. Хрещатик та Майдан Незалежності.

"Практично та ж ситуація і з відомими киянами. До їх числа не потрапили: всесвітньовідомий піаніст В. Горовиць, танцювальник С. Лифарь, скульптор О. Архипенко, художник К. Малевич, спортсмен та рекордсмен по кількості отриманих олімпійських нагород Б. Шахлін, які давно стали візитівками багатьох культур", - наголошується у зверненні.

Дивною виглядає ситуація, коли туристам не пропонують відвідати жоден музей, серед яких є ті, що володіють унікальними зібраннями. Це Національний художній музей України, Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків тощо.

"Ми не звертаємо уваги на фінансову сторону питання, адже готуючись до Євро-2012 нашою владою було зроблено чимало більш значних марних витрат, - заявили Бригинець і Томенко. - Тому готові від імені Оргкомітету безкоштовно залучити до створення оновленої версії рекламного буклету відомих і авторитетних фахівців у галузі києвознавства, історії, архітектури та культури".


 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.