Анонс: священик Жураковський і молодіжна православна громада (1920-30-ті)

УПЦ МП запрошує на круглий стіл "Київські свідки Правди і спадок священика Анатолія Жураковського".

Захід відбудеться 6 лютого о 18:30 за адресою: галерея "Соборна", Залізничне шосе, 3 (місце будівництва Свято-Володимирського Кафедрального собору).

У межах круглого столу видавництво "Дух і літера" презентує нову книгу із серії "Свідки правди" – збірку проповідей і статей київського священомученика Анатолія Жураковського "Ми спасаємося Його життям".

Презентація приурочена до днів пам'яті новомучеників і сповідників Української православної церкви.

Священик Анатолій Жураковський (1898–1937) – новомученик, сповідник віри, богослов, духовний письменник. Учень видатних київських філософів і богословів В.Зеньковського, В.Екземплярського та П.Кудрявцева, активний діяч Київського релігійно-філософського товариства.

 

В часи більшовицьких гонінь на Церкву приймає священний сан і засновує молодіжну громаду, яку за інтенсивністю духовного життя і значенням для суспільства можна порівняти з московською громадою батьків Алексія та Сергія Мєчових.

Після арешту і заслання 1923–1924 рр. отця Анатолія знову заарештовують 1930 р. і в 1937-му розстрілюють у таборі за вироком "трійки".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.