Анонс: священик Жураковський і молодіжна православна громада (1920-30-ті)

УПЦ МП запрошує на круглий стіл "Київські свідки Правди і спадок священика Анатолія Жураковського".

Захід відбудеться 6 лютого о 18:30 за адресою: галерея "Соборна", Залізничне шосе, 3 (місце будівництва Свято-Володимирського Кафедрального собору).

У межах круглого столу видавництво "Дух і літера" презентує нову книгу із серії "Свідки правди" – збірку проповідей і статей київського священомученика Анатолія Жураковського "Ми спасаємося Його життям".

Презентація приурочена до днів пам'яті новомучеників і сповідників Української православної церкви.

Священик Анатолій Жураковський (1898–1937) – новомученик, сповідник віри, богослов, духовний письменник. Учень видатних київських філософів і богословів В.Зеньковського, В.Екземплярського та П.Кудрявцева, активний діяч Київського релігійно-філософського товариства.

 

В часи більшовицьких гонінь на Церкву приймає священний сан і засновує молодіжну громаду, яку за інтенсивністю духовного життя і значенням для суспільства можна порівняти з московською громадою батьків Алексія та Сергія Мєчових.

Після арешту і заслання 1923–1924 рр. отця Анатолія знову заарештовують 1930 р. і в 1937-му розстрілюють у таборі за вироком "трійки".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.