РПЦ канонізувала німецького антифашиста

Російська православна церква зарахувала до лику святих активіста антифашистської організації "Біла троянда" Олександра Шмореля, який загинув від рук нацистів у липні 1943 року.

Про це повідомляє ТСН.

Слід зазначити, що Шморель став першим новомучеником, якого прославили після відновлення канонічного спілкування Московського патріархату і Російської православної церкви за кордоном.

Діяч антифашистського руху був канонізований як місцевошанований святий Берлінсько-германської єпархії РПЦ за кордоном. Як повідомляється, церемонія канонізації відбулася 4-5 лютого в Мюнхенському соборі. Її очолив архієпископ Берлінський і Німецький Марк.

Шморель був сином німця, який переїхав до Росії в XIX столітті. Його мати була дочкою православного священика, тому дитину хрестили в православній церкві.

У 1921 році родина вирішила повернутися до Німеччини і переїхала в Мюнхен. У Німеччині Шморель став прихожанином російського православного храму.

У 1937 році його призвали на службу у вермахт. На початку Другої Світової війни його відправили на фронт у якості військового лікаря. Після повернення з фронту в 1942 році Шморель став одним з організаторів антифашистського руху "Біла троянда" і почав поширювати антигітлерівські листівки.

В Берліні відкрили пам'ятник столяру, який убивав Гітлера (ФОТО)

В 1943 році Шмореля разом з соратниками викрили і стратили на гільйотині.

Нагадаємо, у 2002 році УПЦ МП канонізувала як місцевошанованого святого Амфілохія Почаївського, який, серед іншого, допомагав підпіллю УПА.

У 1999 році Папа Римський проголосив блаженним священника УГКЦ Омеляна Ковча, який під час нацистської окупації рятував євреїв і зрештою загинув у концтаборі Майданек.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.