Табачник уже передумав скорочувати курс історії в школі

Мiнiстр освiти i науки, молодi та спорту України Дмитро Табачник запевняє, що мiнiстерство не планує скорочувати кількість годин уроків історії в середній школі.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Мiнiстр зазначив, що з 1998 року кiлькiсть годин, вiдведених на викладання iсторiї України в школах, не змiнювалася: "Не передбачається це змiнювати i в планах, згiдно з новим стандартом".

Водночас Табачник наголосив, що години викладання української лiтератури залишиться на тому самому рiвнi, що й сьогоднi, а також запевнив, що iсторiї України "нiчого не загрожує".

"Жодних скорочень годин, вiдведених на вивчення як iсторiї України, так i всесвiтньої iсторiї, не вiдбувається i не передбачається", - заявив мiнiстр.

Табачник нагадав, що, згiдно з новим навчальним планом, мiнiстерство має намiр ввести з п'ятого класу вивчення другої iноземної мови, а також збiльшити кiлькiсть годин на природно-математичнi дисциплiни.

За словами міністра, робоча група, яка складає навчальнi програми, розробила три варiанти навчального плану. Згiдно з першим, планується взяти по пiвгодини з рiзних предметiв, щоб збiльшити години на вивчення iнформатики та другої iноземної мови.

Другий варiант - скоротити варiативну частину, яку мають право обирати школи (музика, музична культура, художня культура). Третiй варiант передбачає збiльшити загальну кiлькiсть годин навчання, що, на думку мiнiстра, є додатковим фiнансовим навантаженням, а також перенавантаженням для учнiв.

Табачник наголосив, що всi три варiанти розглядатимуть i обговорюватимуть у мiнiстерствi, а також спiльно з мiсцевими управлiннями освiти.

Нагадаємо, минулого тижня у ЗМІ з'явилася інформація про те, що, згідно з проектом нових навчальних планів для 5-9 класів, зменшується кількість уроків української мови та літератури, а предмет "Історія України" взагалі зникне.

Сьогодні вранці міністр Табачник заперечив, що предмет "Історія України" зникне, але підтвердив можливість скорочення курсу історії в 5-9 класах - на один урок в тиждень.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.