У Херсоні легалізували пам'ятну дошку на честь українського руху

Сьогодні на засіданні виконавчого комітету Херсонської міської ради було ухвалено рішення про встановлення меморіальної дошки товариству "Українська Хата" (вул. Суворова, 34).

Про це повідомляє "Український Херсон".

Нагадаємо, що дошка була урочисто відкрита 22 січня 2012 року.  Новий пам’ятний знак присвячений першому у Херсоні українському суспільно-політичному товариству “Українська Хата”.

Однак уже наступного дня дошку викрали. За словами журналістів, згодом з'ясувалось, що меморіальну таблицю зняла директор "Укрсиббинка" (відділення №232 винаймає приміщення у будинку, де встановлена дошка) Олена Лукомська, мотивуючи свій вчинок тим, що дошка "пропагує фашизм".

"Укрсиббанк" та його працівники відмовилися принести вибачення за свої дії, стверджує видання.

Невдовзі дошку буде повернуто на її законне місце. 

Товариство “Українська Хата” виникло в Херсоні у 1917 році та мало на меті розвиток української культури. Навіть тогочасний міський голова Євген Яковенко вступив до лав товариства.

Члени організації провели першу в історії міста політичну маніфестацію під жовто-блакитними прапорами; заснували власні кооперативи, налагодили випуск української газети, відкрили українські шкільні класи, дитячі садочки, книгарні та курси з української мови та історії. 

Фашизм - політична доктрина крайнього, радикального шовінізму, яка набула поширення у Європі у 1930-х роках. 

"Укрсиббанк" - дочірня структура французької фінансової групи BNP Paribas.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.