У Херсоні легалізували пам'ятну дошку на честь українського руху

Сьогодні на засіданні виконавчого комітету Херсонської міської ради було ухвалено рішення про встановлення меморіальної дошки товариству "Українська Хата" (вул. Суворова, 34).

Про це повідомляє "Український Херсон".

Нагадаємо, що дошка була урочисто відкрита 22 січня 2012 року.  Новий пам’ятний знак присвячений першому у Херсоні українському суспільно-політичному товариству “Українська Хата”.

Однак уже наступного дня дошку викрали. За словами журналістів, згодом з'ясувалось, що меморіальну таблицю зняла директор "Укрсиббинка" (відділення №232 винаймає приміщення у будинку, де встановлена дошка) Олена Лукомська, мотивуючи свій вчинок тим, що дошка "пропагує фашизм".

"Укрсиббанк" та його працівники відмовилися принести вибачення за свої дії, стверджує видання.

Невдовзі дошку буде повернуто на її законне місце. 

Товариство “Українська Хата” виникло в Херсоні у 1917 році та мало на меті розвиток української культури. Навіть тогочасний міський голова Євген Яковенко вступив до лав товариства.

Члени організації провели першу в історії міста політичну маніфестацію під жовто-блакитними прапорами; заснували власні кооперативи, налагодили випуск української газети, відкрили українські шкільні класи, дитячі садочки, книгарні та курси з української мови та історії. 

Фашизм - політична доктрина крайнього, радикального шовінізму, яка набула поширення у Європі у 1930-х роках. 

"Укрсиббанк" - дочірня структура французької фінансової групи BNP Paribas.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.