Спецпроект

Завтра в Музеї жертв Голодомору вшанують Джеймса Мейса

22 лютого 2012 року о 14:30 у приміщенні зали пам’яті Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" відбудеться культурно-освітній захід "Джеймс Мейс — серце, віддане Україні".

У рамках заходу учасники зможуть ознайомитися з життям та діяльністю дослідника Голодомору в Україні, оглянути його особисті речі, надані науковим архівом Національного університету "Києво-Могилянська академія", а також поспілкуватися з людьми, які працювали з істориком.

У заході візьмуть участь:

• Наталя Дзюбенко-Мейс — вдова Джеймса Мейса;

• Василь Марочко — голова Асоціації дослідників голодоморів в Україні;

• Євген Сверстюк — видатний громадський діяч, почесний президент Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу;

• Таїсія Сидорчук — завідувачка кімнати-музею Наукової бібліотеки Національного університету "Києво-Могилянська Академія";

• дирекція Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні";

• керівництво Міністерства культури України;

• журналісти газети "День".

Джеймс Мейс (1952-2004) - історик, політолог, дослідник Голодомору в Україні. Отримав доктора історичних наук в Університеті Мічиґану (тема дисертації — "Національний комунізм у Радянській Україні 1919—1933 рр.").

В 1986-87 рр. Джеймс Мейс був виконавчим директором комісії дослідників (юристів та істориків) при Конгресі США, які взялися дати оцінку Голодомору 1932—1933 років.

З 1993 жив в Україні. Працював викладачем в НаУКМА. Похований на Байковому цвинтарі.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.