Київські пам'ятки історії охороняє всього дві людини

У відділі інспекції державного контролю з охорони культурної спадщини фактично працює ДВІ людини.

Про це стало відомо під час обговорення звіту Головного управління охорони культурної спадщини за 2011 рік та основних заходів на 2012 рік, сказав голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, той жахливий стан, в якому сьогодні знаходяться пам’ятки Києва, великою мірою зумовлений тим, що кількість працівників, які контролюють стан пам’яток, виконання угод, вивчають проблеми об’єктів, вирішують їх та розв’язують конфлікти, це всього 2 інспектори.

 

"Порівняйте це з кількістю автоінспекторів. Невже автомобілі важливіші за пам’ятки?", - зауважив Бригинець.

На 1 співробітника інспекції випадає понад 2000 історичних об’єктів, що унеможливлює усунути всі виявлені порушення у сфері охорони культурної спадщини, а також одночасно проконтролювати належним чином виконання приписів.

Під час обговорення звіту Бригинець виступив з пропозицією збільшити фінансування ГУ охорони культурної спадщини та кількість інспекторів до 15 осіб. Заперечень щодо пропозиції з боку очільників КМДА, зокрема профільного заступника голови КМДА Л. Новохатька, який був присутній на засіданні, не було.

"Сподіваюсь, поповнення штату працівників таки відбудеться і ними стануть активісти пам’яткоохоронного руху, які сьогодні і без зарплат, і без посад відстоюють пам’ятки Києва", - заявив голова комісії.

Раніше Бригинець повідомляв, що в бюджеті Києва 2012 року на збереження, розвиток, реконструкцію та реставрацію пам’яток історії та культури заплановано виділити 2,2 млн грн за мінімальної потреби в 28,8 млн грн.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.