Київ відмовився взяти у власність головного Леніна країни

Комісія Київради з питань культури та туризму відмовилась від пропозиції КМДА прийняти пам’ятник Володимиру Леніну на бульварі Тараса Шевченка до комунальної власності міста Києва.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

"Будь-які дії влади навколо пам’ятника Леніну, як на мене, це провокація влади спрямована на те, щоб відволікти киян від проблем міста і країни, - вважає депутат. - Краще киянам забути і не звертати на нього уваги. Тому будь-які рішення Київради щодо цього меморіального об’єкту – недоречні".

Нагадаємо, на засіданні постійної комісії Київради з питань культури та туризму розглядався проект рішення Київради "Про зарахування до комунальної власності територіальної громади міста Києва пам’ятника В.І. Леніну на бульв. Тараса Шевченка у Шевченківському районі м. Києва".

Пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка є свого роду "головним Леніним країни", оскільки саме тут проводить офіційні заходи Компартія. Монумент кілька разів вандалізували і зараз його охороняють активісти КПУ.

У листопаді 2011 року нардеп від КПУ Євген Царьков заявив, що комуністи відновили в Україні 80 пам'ятників Леніну.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.