"Вікіпедія" і Спілка краєзнавців підпишуть меморандум про співпрацю

29 лютого в Інституті історії НАНУ відбудеться засідання президії правління Національної спілки краєзнавців України. На заході буде підписано меморандум про співпрацю між Національною спілкою краєзнавців України та громадською організацією "Вікімедіа Україна".

 

Меморандум передбачає взаємодію дослідників рідного краю і редакторів української Вікіпедії у проектах: "Населені пункти України", "Вікіекспедиції", "Вікі любить пам'ятки" та інших. А також проведення вишколів, залучення науковців, музейних працівників та викладачів до редагування статей української Вікіпедії.

Національна спілка краєзнавців України – створена 1990 в Києві як громадська організація – правонаступниця Українського комітету краєзнавства, що діяв у 1925 – 1933. Нині – це національна всеукраїнська творча спілка, яку з часу її створення і до 2011 очолював академік НАН України Петро Тронько.

Громадська організація "Вікімедіа Україна" є регіональним відділенням фонду "Вікімедіа", який опікується розвитком Вікіпедії та низки інших вікі-проектів. Вікіпедія є волонтерським проектом, тому він потребує підтримки для реалізації ідей, пов’язаних з поширенням вільних знань.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.