У Дніпропетровську хочуть встановити пам'ятники Брежнєву і Щербицькому

Дніпропетровські комуністи хочуть встановити в місті пам’ятники колишнім генеральному секретарю ЦК КПРС Леоніду Брежнєву та першому секретарю ЦК Компартії України Володимиру Щербицькому, які тривалий час тут жили і працювали.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на голову обласної організації КПУ Сергія Храпова.

"Ми хочемо встановити бюсти або пам'ятники Брежнєву та Щербицькому, які нічого поганого нікому не зробили, - сказав Храпов. - Вони жили і працювали в нашому місті, сталі видатними політичними діячами, а також багато зробили для розвитку Дніпропетровська. Впевнений, що 90% населення погодиться, щоб пам'ять про них (Брежнєва та Щербицького) була увічнена в бюстах. Про встановлення бюста Сталіну не йдеться".

За його словами, комуністи мають намір домовлятися з владою Дніпропетровщини, щоб частину грошей на бюсти виділили з обласного бюджету в рамках святкування 80-річчя Дніпропетровської області.

Храпов наголосив, що облорганізація КПУ вже найближчим часом оголосить збір коштів серед жителів області на створення бюстів Брежнєву та Щербицькому.

За його словами, погруддя, з огляду наявності грошей, можуть бути встановлені або в поточному році, або в 2013-му - до 95-річчя Володимира Щербицького.

Як відомо, в січні цього року Дніпропетровська міськрада надала одній із вулиць міста ім'я Леоніда Брежнєва.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.