Визначено 25 київських пам'яток, які слід занести в Червону книгу

Колегія Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури визначила перелік пам’яток у Києві, які мають бути занесені до Червоної книги культурної спадщини України.

Про це повідомив член Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Олександр Бригинець.

«Всі 25 об’єктів добре відомі історикам і києвознавцям, - зазначив депутат. - Внесення їх до Червоної книги – це підтвердження особливої небезпеки, яка зависла над ними. Це вимога особливої уваги з боку влади та громадськості до цих споруд".

Перелік пам’яток, які мають бути занесені до Червоної книги культурної спадщини України:

— Житловий будинок (XIX - XX ст.) на вул. Б.Хмельницького,12 (пам′ятка архітектури, мистецтва);
— Житловий будинок (1909 р.) на вул. М. Житомирській, 12 (пам′ятка архітектури);
— Садиба художника О. Мурашка (XIX - XX ст.) на вул. М. Житомирській, 14 (пам′ятка архітектури, історії);
— Будинок В. Крістера (1889 р.) на вул. Осиповського, 2-а (пам′ятка архітектури, історії);
— Садиба Ф. Міхельсона (XIX - XX ст. з флігелями 35-а, б, 37-а, б) на вул. Пушкінська, 35 - 37 (пам′ятка архітектури, історії);
— Лікарня Товариства лікувальних закладів для хронічно хворих дітей (поч. XX ст.) на Парковій дорозі, 3/5, 7 (пам′ятка архітектури, історії);
— Жіноче комерційне училище (1909 - 1910 рр.) на вул. Горького, 44 (пам′ятка архітектури, історії);
— Житловий будинок (1909 р.) на вул. А. Тарасової, 4 (пам′ятка архітектури, мистецтва);
— Лук′янівський парк міської залізниці (поч. XX ст.) на вул. Дегтярівській, 7, 7-а (пам′ятка архітектури);
— Особняк на вул. Шовковична, 17/2 ("Шоколадний будинок", колишній Палац одружень, пам′ятка арх., історії, мистецтва);
— Будинок родини Сікорських на вул. Ярославів Вал, 15. У 1889 - 1912 рр. в цьому будинку мешкав Ігор Сікорський, всесвітньовідомий авіаконструктор (пам′ятка історії);
— Житловий будинок на вул. Саксаганського, 34. Одна з кращих споруд у забудові вулиці поч. XX ст. (арх. Ф. Троуп′янський, пам′ятка арх., історії);
— Будинок на вул. Костянтинівській, 5. Колишня Духовна семінарія. Будівля добудована у другій половині XIX ст. (1874 - 1876 рр.), (арх. М.Іконников, пам′ятка арх., історії);
— Садиба міська (1909-1910 рр.) на вул. Лютеранській, 32 (прибуткові будинки, 32-а. 32-6) (арх. Ф. Олтаржевський, пам′ятка арх., історії);
— Житловий будинок на вул. Михайлівська, 10 (кінець XIX ст., в якому містилася редакція газети "Громадська думка", журналу "Нова громада") (арх. М. Казанський, пам′ятка арх., історії);
— Будинок на вул. Івана Мазепи (колишня Січневого повстання), 11 колишній прибутковий будинок Микільського монастиря (1910р.). (арх. Є.Єрмаков, пам′ятка арх. історії);
— Будинок на вул.Набережне, шосе. 4. Двоповерховий дерев′яний будинок, прикрашений чудовим різьбленням (1878 р.). Належав Київводоканалу. Зараз у напівзруйнованому стані (арх. А.Геккер);
— Будинок на вул. Набережне шосе, 8. Колишня нижня машинна станція Київського водогону (кінець XIX ст.) (пам′ятка промислової архітектури);
— Будинок житловий, в якому мешкав письменник М. А. Грабовський- щойно виявлений об′єкт культурної спадщини на Андріївському узвозі, 34-В;
— Садиба міська — щойно виявлений об′єкт культурної спадщини— на вул. Володимирська, 41/27, 41;
— Садиба Липинських — пам′ятка архітектури і містобудування місцевого значення — на вул. Олеся Гончара, 60;
— Будинок прибутковий, в якому мешкали поет Чумак В. Г., композитор Шамо І. Н., співак Белина-Скупевський С. Б. — пам′ятка архітектури і містобудування місцевого значення — на вул. Костьольній, 8;
— Будинок прибутковий — пам′ятка архітектури і містобудування місцевого значення — на вул. Ярославів Вал, 1;
— Корпус 2-ї чоловічої гімназії, в якому у 1892 - 1914 роках розміщувалася жіноча Ольгінська гімназія, — пам′ятка архітектури національного значення — на вул. Терещінківській, 4;
— Будинок Анатомічного театру — пам′ятка архітектури національного значення
на вул. Б. Хмельницького, 37.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.