На історичних схилах Дніпра збудують іще дві багатоповерхівки?

На схилах Дніпра вздовж Паркової алеї між стадіоном "Динамо" та майбутнім вертолітним майданчиком планується будівництво двох шестиповерхових житлових будинків.

Про це повідомив член містобудівної ради Києва, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Я особисто бачив ці дві "плями" в плані робіт по створенню пішохідної зони схилами вздовж Дніпра, - зазначив Бригинець. - Ці будинки не входять до цього плану робіт, але були позначені як такі, що мають дозволи на будівництво".

Депутат наголосив, що територія дніпровських схилів вздовж Паркової алеї м. Києва відноситься до особливо цінних земель – земель історико-культурного призначення, оскільки розташовується на території пам’ятки історії та ландшафту місцевого значення "Історичний ландшафт київських гір і долини річки Дніпро" (наказ Мінкульту від 03.02.10 №58/0/16-10).

"Мало того, що всупереч законодавства була виділена земельна ділянка для будівництва вертолітного майданчика, що зруйнувало цілісність панорами вздовж Дніпра - чим занепокоєний навіть Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - то тепер, якщо поруч із ним з’являться ще й два будинки, схили втратять будь-яку історичну та екологічну цінність. Їх просто не стане", - сказав Бригинець.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.