Фонд Ахметова презентує проект модернізації вітчизняних музеїв

В понеділок, 5 березня, відбудеться презентація нового проекту фонду Рината Ахметов "Розвиток України" під назвою "Динамічний музей". Проект спрямовано на модернізацію існуючих у країні музеїв.

Про це повідомляє прес-служба фонду "Розвиток України". 

Проект акумулює досвід фонду у сфері музейної справи, починаючи з 2005 року - як у рамках реставраційних робіт у музеях загальнонаціонального значення, так і в рамках грантової програми i3.

В ході реалізації ініціативи один iз музеїв України отримає грант на загальну суму до 10 млн. грн.

Більш детальну інформацію про реалізацію проекту, критерії відбору та механізми контролю реалізації гранту в ході прес-конференції розкажуть члени експертної ради проекту: керівник програм і проектів фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" Олеся Островська, головний хранитель Національного художнього музею України Юлія Литвинець і член правління Українського центру музейної справи Владислав Піоро.

Проект "Динамічний музей" спрямований на розвиток українськими музеями власних ресурсів відповідно до міжнародних музейними стандартами і реалізацію проектів, які можуть мати експериментальний характер або базуватися на позитивному досвіді вітчизняних і зарубіжних музеїв.

 

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.