У Кракові реставрують картину зі Львова - про полон царя Московії (ФОТО)

Фахівці краківського Королівського замку на Вавелі почали реставрацію картини "Прийняття Шуйських в Залі сенату в 1611 році". Вона зображає реальну історичну подію: коли полоненого царя Василя Шуйського привезли у Варшаву.

Полотно може виявитися оригіналом, який вважали втраченим у XVIII столітті.

Картина "Прийняття Шуйських в Залі сенату в 1611 році" початку XVII століття є однією з перших картин польського історичного малярства. Авторство приписують італійському живописцеві Томазо Долабелла.

Походження її до кінця не з’ясоване - можливо, це копія або репліка картини з Королівського замку у Варшаві, що була вивезена російським царем Петром І.

До реставраційної майстерні Королівського замку на Вавелі картина потрапила в грудні 2011 року з Львівського історичного музею. Реставратори запевняють, що настільки знищеного полотна вони ще не бачили. Після рентгену під пізнішими нашаруваннями виявили оригінал з початку XVII століття.

Реставраторські роботи

Директор Королівського замку на Вавелі Ян Островський каже, що невідомо за яких обставин було створено цю картину, наскільки вона є подібною до варшавської, а може і виявитися, що ця картина - оригінал.

"Справа розкриття первісного шару дуже довготривалаі і складна, - повідомила керівник реставраційної майстерні Єва Вілкойць, - вимагає використання дуже потужних розчинників, щоб зняти нашарування кількох поколінь".

Як повідомляє Telewizja Polska, праці з розкриття первісного шару можуть тривати цілий рік. Після реставрації картина експонуватиметься на Вавелі, після чого повернеться назад до Львівського історичного музею.

Відомо, що Томазо Долабелла виконав цикл картин на історичні теми для опорядження Королівського замку у Варшаві.

Сюжет картини "Прийняття Шуйських в Залі сенату в 1611 році" зображає реальну історичну подію: коли полонені гетьманом Станіславом Жолкевським російський цар Василь Шуйський з двома братами постали перед королем Сигізмугдом ІІІ Вазою і сенаторами.

Станіслав Жолкевський - лицар, який підкорив Москву

Згідно з історичними переказами, після приклоніння перед королем Шуйських відвели до окремих покоїв, де їх постригли і поголили. В неволі цар і помер.

Усунення полотен Долабелли зі стін Королівського замку росіяни вимагали ще у XVII столітті - доки, за однією з версій, картини не були вкрадені російськими військами після заволодіння замком. За іншою, польський король Авґуст ІІ Фрідріх подарував картини Петрові І на його багаточисельні прохання.

Первісно, картина, яку передали на реставрацію до Королівського замку на Вавелі, зберігалася в заславському палаці князів Санґушків, звідки у ХІХ столітті перевезена Євстахієм Санґушком до підгорецької резиденції в Галичині.

До Львівського історичного музею полотно потрапило після конфіскації в князя Романа Санґушка, який з початком Другої світової війни, спакувавши частину родинних збірок, намагався перетнути з ними польсько-румунський кордон.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.