ПІД "МОНОЮ ЛІЗОЮ" ЗНАЙШЛИ ЩЕ ОДИН ПОРТРЕТ

Завдяки технології відбиття світла французькі дослідники виявили, що картину Леонардо да Вінчі "Портрет пані Лізи дель Джокондо" намальовано поверх іншого портрету.

Науковці витратили більше 10 років, аналізуючи "Мону Лізу", розповів ВВС один із дослідників Паскаль Котте.

За його словами, під найвідомішим витвором мистецтва да Вінчі ховається інший - раніший портрет. Зокрема, реконструкція знахідки демонструє жінку, що сидить і дивиться убік.

На відміну від Джоконди, яку можна побачити у паризькому Луврі, на замальованому портреті немає і сліду загадкової усмішки, що вже кілька століть хвилює поціновувачів мистецтва.

У музеї Лувру відмовилися коментувати ці заяви.

Паскаль Котте

Паскалю Котте - співзасновнику компанії Lumiere Technology - надали доступ до картини у Луврі у 2004 році.

Він вивчав "Мону Лізу" за допомогою "проектування серії інтенсивних спалахів" на картинук. За допомогою камери Котте вимірював рівні відбивання світла, що пізніше дозволило реконструювати приховані за верхнім шаром фарби шари картини.

"Тепер ми можемо аналізувати, що саме відбувається всередині шарів фарби, і один за одним знімати їх, ніби чистячи цибулину, - наголосив науковець. - Ми можемо реконструювати усю хронологію створення картини".

Вважається, що Леонардо да Вінчі малював Джоконду у 1503-1517 роках - спершу у Флоренції, а потім у Франції. На портреті нібито зображена флорентійка Ліза "Джоконда" Герардіні, дружина флорентійського торгівця шовком Франческо дель Джокондо.

Котте запевняє, що його знахідка може поставити під сумнів цю теорію.

За словами науковця, Ліза Герардіні, насправді, зображена на "нижньому", замальованому шарі. А той портрет, який знаходиться на поверхні і який ми звикли називати "Моною Лізою" - інша жінка.

Він також переконує, що знайшов іще два зображення під верхнім шаром картини: тьмяний ескіз портрету із більшою головою й носом, більшими руками і меншими губами і зображення мадонни із вигравіюваною перлинною прикрасою.

Мистецтвознавець, автор фільму "Таємниці Мони Лізи" Ендрю Ґрем-Діксон вивчав останні дані наукових досліджень Паскаля Котте.

"Я не маю сумнівів, що це справді одна із історій сторіччя, - зазначив Ґрем-Діксон. - Ймовірно, з боку представників Лувру буде деяке небажання змінювати назву картини, адже те, про що ми говоримо - це прощавай, Моно Лізо, і привіт комусь іншому".

Нагадаємо, у вересні 2015 року повідомлялося про виявлення "вірогідних" останків жінки, яка зображена на картині Леонардо да Вінчі "Портрет пані Лізи дель Джокондо"

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"