ПІД "МОНОЮ ЛІЗОЮ" ЗНАЙШЛИ ЩЕ ОДИН ПОРТРЕТ

Завдяки технології відбиття світла французькі дослідники виявили, що картину Леонардо да Вінчі "Портрет пані Лізи дель Джокондо" намальовано поверх іншого портрету.

Науковці витратили більше 10 років, аналізуючи "Мону Лізу", розповів ВВС один із дослідників Паскаль Котте.

За його словами, під найвідомішим витвором мистецтва да Вінчі ховається інший - раніший портрет. Зокрема, реконструкція знахідки демонструє жінку, що сидить і дивиться убік.

На відміну від Джоконди, яку можна побачити у паризькому Луврі, на замальованому портреті немає і сліду загадкової усмішки, що вже кілька століть хвилює поціновувачів мистецтва.

У музеї Лувру відмовилися коментувати ці заяви.

Паскаль Котте

Паскалю Котте - співзасновнику компанії Lumiere Technology - надали доступ до картини у Луврі у 2004 році.

Він вивчав "Мону Лізу" за допомогою "проектування серії інтенсивних спалахів" на картинук. За допомогою камери Котте вимірював рівні відбивання світла, що пізніше дозволило реконструювати приховані за верхнім шаром фарби шари картини.

"Тепер ми можемо аналізувати, що саме відбувається всередині шарів фарби, і один за одним знімати їх, ніби чистячи цибулину, - наголосив науковець. - Ми можемо реконструювати усю хронологію створення картини".

Вважається, що Леонардо да Вінчі малював Джоконду у 1503-1517 роках - спершу у Флоренції, а потім у Франції. На портреті нібито зображена флорентійка Ліза "Джоконда" Герардіні, дружина флорентійського торгівця шовком Франческо дель Джокондо.

Котте запевняє, що його знахідка може поставити під сумнів цю теорію.

За словами науковця, Ліза Герардіні, насправді, зображена на "нижньому", замальованому шарі. А той портрет, який знаходиться на поверхні і який ми звикли називати "Моною Лізою" - інша жінка.

Він також переконує, що знайшов іще два зображення під верхнім шаром картини: тьмяний ескіз портрету із більшою головою й носом, більшими руками і меншими губами і зображення мадонни із вигравіюваною перлинною прикрасою.

Мистецтвознавець, автор фільму "Таємниці Мони Лізи" Ендрю Ґрем-Діксон вивчав останні дані наукових досліджень Паскаля Котте.

"Я не маю сумнівів, що це справді одна із історій сторіччя, - зазначив Ґрем-Діксон. - Ймовірно, з боку представників Лувру буде деяке небажання змінювати назву картини, адже те, про що ми говоримо - це прощавай, Моно Лізо, і привіт комусь іншому".

Нагадаємо, у вересні 2015 року повідомлялося про виявлення "вірогідних" останків жінки, яка зображена на картині Леонардо да Вінчі "Портрет пані Лізи дель Джокондо"

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.