До зникнення документів із Харківського держархіву причетні архівісти?

Документи з Державного архіву Харківської області, виставлені на інтернет-аукціоні, могли бути вкрадені тільки за допомогою співробітників цього архіву.

Про це повідомляє SQ.

Як розповів дослідник, директор Харківського музею міської садиби Андрій Парамонов, винести будь-який документ з архіву - завдання, практично нездійсненне для відвідувача.

"В читальному залі завжди багато людей, там встановлені камери відеоспостереження. За правилами, в залі обов'язково мають бути присутні співробітники архіву, та й видають документи під розпис", - зазначив Парамонов.

За словами дослідника, ще одним свідченням того, що співробітники архіву могли бути співучасниками крадіжки, є зникнення супутніх паперів: видалені листи використання цих документів і засвідчувальний лист, в якому зазначається, хто з працівників архіву видавав документи в читальний зал.

Парамонов зазначив, що цінні документи з харківського архіву продавалися на аукціонному сайті "Молоток" за дуже заниженими цінами:

"Наприклад, продавався креслення храму в слободі Луки трохи більше ніж за 60 доларів. Невеликі гроші, але фахівці розуміють, що в цьому місці бував Чехов, тож документ вартий інших грошей. Швидше за все, людина, яка виставляла ці документи на продаж, прагнула якнайшвидше "відбити" вкладені кошти. Не думаю, що він платив співробітнику архіву більше 50 гривень за документ".

За словами Парамонова, з лотів, виставлених на сайті "Молоток", випливає, що з харківського архіву пропало більше 300 різних документів.

"Це креслення, документація на храми і всілякі споруди в Харкові і Харківській губернії, а також бланки паспортів зразка 1870-1880-х років, паспортні книжки початку 20 століття, багато документів зі слідами прошивки, театральні афіші зі слідами реставрації, подорожні листи часів Олександра I", - розповів дослідник.

Нагадаємо, на сайті інтернет-аукціону "Молоток" користувач під ніком "happy_star17" запропонував для продажу проект будівництва дерев'яного храму в слободі Нижча Верхосулка (Зеленківка) Лебединського повіту (1906 р.), проект слободи Коноплянівка Старобільського повіту (1902 р.), проект розширення кам'яного храму в слободі Луки Сумського повіту (1906 р.), проект будівлі дзвіниці до дерев'яного храму в слободі Бобрик Лебединського повіту (1906 р.).

Вартість кожного документа - трохи більше 200 доларів.

Як розповів користувач архіву Микола Дуда, принаймні, один з виставлених документів точно належить Державному архіву Харківської області: це проект слободи Коноплянівка Старобільського повіту. За його словами, він знає реквізити цього документа - фонд 4, опис 139, одиниця збереження 699. Дуда також повідомив, що написав листа до харківського архів з проханням розібратися в ситуації.

Як відомо, міліція порушила кримінальну справу за фактом крадіжки документів у Державному архіві Харківської області.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.