Анонс: альбом про українські замки Речі Посполитої

Дмитро Антонюк презентує свій двотомний путівник "Польські замки і резиденції в Україні".

 

Розклад презентацій:

Вінниця, 19 березня (понеділок) о 16.00 / Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва, читальна зала відділу літератури та інформації з гуманітарних наук  (вул. Соборна, 73)

Кам’янець-Подільський,  20 березня (вівторок) 11.30 / Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, (вул. Суворова, 52 - корпус економічного факультету)

Тернопіль, 20 березня (вівторок) 19.00 / Арт-клуб «Коза» (бул. Тараса Шевченка, 23)

Тернопіль, 21 березня (середа) 11.00 / Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій, (вул. Танцорова, 51)

Івано-Франківськ, 21 березня (середа) 19.00 / Арт-кафе «Мармуляда» (вул. Чорновола, 23)

Львів, 22 березня (четвер) 18.00 /  Арт-кафе "Під клепсидрою"  (вул. Вірменська, 35 - "Дзига")

Луцьк, 23 березня (п’ятниця) 11.40 /Бібліотека Волинського національного університету ім. Лесі Українки (вул. Винниченка, 20а)

Київ, 28 березня (середа) о 19.00 у рамках проекту "Публічні лекції Політ.ua" (вул. Володимирська, 45А)

Житомир, квітень.

Більшість замків і шляхетських резиденцій звели колись на теренах України королі, магнати і військові діячі Речі Посполитої. В обох частинах праці Дмитра Антонюка представлено 470 пам’яток.

У першій частині представлена історія польських родових гнізд, починаючи від часів середньовіччя і закінчуючи добою бароко; у другій - мова йде про резиденції від епохи класицизму і до 1939 року. Географічно путівник охоплює пам’ятки більшості правобережних областей України.

Описи палаців й замків містять захопливі історії життя їхніх мешканців (Ґрохольських, Собанських, Скібнєвських, Потоцьких, Сенявських, Браницьких та інших родів), розповідають про метаморфози зовнішнього вигляду споруд, про цікавинки інтер’єру.

Водночас автор закликає звернути увагу на ті пам’ятки, які опинились на межі зникнення, тому у книгах йдеться й про резиденції та замки, які на перший погляд вже не становлять інтересу для туристів.

Дивіться також: "Замки Західної України з пташиного польоту" (ФОТО)

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.