Мєдвєдєв ліквідував комісію з "фальсифікації історії"

Комісія з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії при президенті РФ припинила своє існування. Історики вважають це закономірним, адже замість науки структура займалася чиновницькими відписками і створювала враження цензури.

Про це йдеться в указі президента РФ Дмітрія Мєдвєдєва, повідомляють "Московские Новости".

Структура, до складу якої в 2009 році увійшло кілька істориків і безліч високопоставлених представників силових відомств, міністерств і депутатів Держдуми, насторожила тоді професійних дослідників.

Ініціатива створення комісії спочатку виходила з МЗС, стурбованого "хвилею історичних претензій", яка наростала в колишніх радянських республіках.

Заявленою метою діяльності комісії було:

"- узагальнення та аналіз інформації про фальсифікацію історичних фактів і подій, спрямовану на применшення міжнародного престижу Російської Федерації;

- розгляд пропозицій з питань протидії спробам фальсифікації історичних фактів і подій на шкоду інтересам Росії;

- вироблення рекомендацій щодо адекватного реагування на спроби фальсифікації історичних фактів і подій та з нейтралізації їхніх можливих негативних наслідків".

Подальша діяльність комісії, що збиралася двічі на рік, не стала менш помітною. Натомість її учасники стали отримувати безліч листів-вимог покарати тих чи інших "фальсифікаторів", які "неправильно" трактують історію.

Член комісії, директор Інституту загальної історії РАН академік Олександр Чубар'ян оцінює діяльність комісії позитивно: "Вона за три роки сприяла полегшенню доступу до архівів та ініціювала розсекречення документів. Її створення було кроком назустріч ветеранам, стурбованим спотвореннями історії Великої Вітчизняної війни, і в цьому відношенні її робота також була не марною".

Олександр Чубар'ян про те, як добре було Україні в СРСР

Директор Санкт-Петербурзького інституту історії РАН, доктор історичних наук Віктор Плешков, який не входив до комісії, назвав президентську структуру "мертвонародженою".

"Вона за роки свого існування не виконала жодної відчутної роботи - полегшення доступу до архівів, фінансування серйозних проектів, пов'язаних з публікацією документів, - сказав Плешков. - Не зробила навіть спроби поставити питання необхідності видавцям перед публікацією проводити експертизу справжності різного роду "невідомих документів", які публікуються нині великими накладами, як це сталося, наприклад, із "щоденниками Берії".

За словами Плешкова, комісія викликала сумні асоціації з радянським часом - в наукові установи раптом стали надсилати циркуляри до вимог відзвітувати про викриття фальсифікаторів. Їх мало хто сприймав серйозно, але все ж доводилося придумувати відписки.

Як створити образ ворога. Україна в російських підручниках

Директор Державного Ермітажу, член-кореспондент РАН, доктор історичних наук Михайло Піотровський вважає скасування цієї структури цілком закономірним.

"Термін "фальсифікація" неприйнятний для професійної наукової дискусії і для нормального політичного діалогу. Він з розряду пропагандистськи-публіцистичних, - сказав Піотровський. - Без різних підходів та інтерпретацій наука стоїть на місці, і спроба "відрегулювати" погляди на ті чи інші історичні події була приречена на провал".

За словами Піотровського, замість планованої відповіді на "історико-політичні нападки з боку наших найближчих сусідів", комісія, мала контрпродуктивний ефект: її існування, хай і бездіяльно-невинне, дало привід говорити про спроби держави впливати на свободу науки.

Як відомо, в січні Мєдвєдєв проголосив 2012 рік Роком російської історії.

Дивіться також:

Естонський ролик, який висміює діяльність комісії з фальсифікації (ВІДЕО)

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.