Оголошено конкурс робіт, присвячених Ісмаїлу Гаспринському

Правління Благодійної організації "Фонд розвитку Криму", в рамках проекту "Спадщина Криму", ухвалило рішення провести конкурс на найкращі роботи, присвячені спадщині Ісмаїла Гаспринського.

Конкурс приурочено до 161-ої річниці від дня народження видатного кримського просвітителя, філософа, письменника, громадсько-політичного діяча, видавця і мецената Ісмаїла Гаспринського - 21 березня 2012 року.

"Спадщина Криму" є ключовим проектом "Фонду розвитку Криму". Його суть полягає в популяризації гуманітарної спадщини великих мислителів і громадських діячів минулого століття, чия діяльність пов'язана з Кримом чи цінна для його розвитку - Ісмаїла Гаспринського, Петра Григоренка та Андрія Сахарова.

Роботи, заявлені на конкурс, приймаються російською, кримськотатарською, українською та англійською мовами.

Тематика робіт - це спадщина Ісмаїла Гаспринського в питаннях стосунків культур Європи і Азії, співіснування різних національностей і конфесій. Бажана прив'язка тем до кримського матеріалу. Роботи приймаються на електронну пошту "Фонду розвитку Криму" з супровідними матеріалами про автора у вільній формі. Організатор не встановлює умов з оформлення чи обсягу робіт.

Роботи приймаються до 01 вересня 2012. Кращі роботи будуть премійовані (1 місце - 4000 гривень, два других місця - по 2000 гривень та два третіх місця - по 1000 гривень) і опубліковані. Оголошення і нагородження переможців відбудеться 23 вересня 2012 року.

Благодійна організація "Фонд розвитку Криму" створена в 2010 році з метою сприяння соціальної активності жителів Криму, формуванню відповідального спільноти і подолання наслідків однієї з катастроф XX століття - депортації 1944 року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.