Парламент ухвалив відзначити ювілеї Йосипа Сліпого і Сидора Ковпака

Верховна Рада України ухвалила низку постанов щодо відзначення ювілейних і пам'ятних дат -

Про це повідомляє офіційний сайт ВР.

Йдеться про такі постанови:

- про відзначення 950-річчя заснування міста Тисмениці Івано-Франківської області;

- 125-річчя з дня народження двічі Героя Радянського Союзу, одного з організаторів партизанського руху на Україні в роки Великої Вітчизняної війни Ковпака Сидора Артемовича;

- 120-річчя від дня народження Патріарха Йосипа Сліпого (Йосипа Коберницького-Дичковського);

- 110-річчя з дня народження військового діяча, двічі Героя Радянського Союзу, Маршала Радянського Союзу Москаленка Кирила Семеновича;

- 190-річчя з дня народження Юрія Шкрібляка, класика українського різьбярства;

- 120-річчя з дня народження Юрія Корпанюка, заслуженого майстра народної творчості;

- 110-річчя з дня народження матері-героїні, яка виховала 48 дітей, Олександри Аврамівни Деревської;

- 135-річчя з дня народження Гната Хоткевича;

- 70-річчя героїчної оборони Керчі та Севастополя від німецько-фашистських загарбників в 1942 році;

- 140-річчя з дня народження Богдана Лепкого;

- 120-річчя з дня народження видатного письменника і художника Бруно Шульца;

- 125-річчя з дня народження Олександра Архипенка;

- 360-річчя з часу битви під Батогом;

- ювілеїв закарпатських письменників Івана Чендея та Петра Скунця.

Постанови рекомендують уряду утворити організаційні комітети з підготовки та проведення заходів, затвердити їх план та вирішити питання щодо його фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

У листопаді 2011 року ВР не захотіла відзначати ювілей Йосипа Сліпого.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.