У Києві вшанують пам'ять Вацлава Гавела

Посольство Чеської Республіки в Україні, Чеський центр в Києві, Інститут Євро-Атлантичного Співробітництва та Клуб молодих дипломатів України представляють вечір пам'яті Вацлава Гавела.

Час і місце заходу: 26 березня (понеділок) о 19:00. Київ, театр "Сузір’я", вул. Ярославів Вал, 14-б.

Вацлав Гавел – людина, яка своєю присутністю та діяльністю позначила цілу добу в історії Чехії. Він був одним з лідерів дисидентського руху, що протистояв комуністичному режиму в Чехословаччині після радянського вторгнення.

Разом із тим Гавел зробив неоціненний внесок у скарбницю світової літератури.

Вечір пам’яті покликаний вшанувати пам'ять цієї значущої людини. В рамках вечора виступить відомий чеський фотограф Богдан Голомічек, який познайомить нас з фотографіями Вацлава Гавела за часів його дисидентського періоду.

Політолог Олексій Гарань розмірковуватиме про роль Гавела в сучасній Україні, а Сергій Правденко, ректор Укртелерадіопресінституту, поділиться власними враженнями від особистого знайомства з президентом Чехії.

Народний артист України Сергій Озіряний декламуватиме уривки з творів Гавела "Вернісаж" та "Сила безсилих".

Читайте "Силу безсилих" Вацлава Гавела на "Історичній Правді"

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.