На Прикарпатті вшанували Олексу Гірника

В Івано-Франківську в середу відзначили 100-річчя від дня народження Героя України Олекси Гірника, який 21 січня 1978 року здійснив самоспалення біля могили Тараса Шевченка на знак протесту проти русифікації України.

Урочисте віче з цього приводу відбулося біля меморіальної дошки О.Гірника, яка встановлена ​​на колишній будівлі Станіславської української гімназії по вулиці Шевченка, 44.

Перед початком віче священики відслужили панахиду, представники місцевих органів влади і громадськості поклали вінки і квіти до меморіальної дошки.

"Його подвиг був не імпульсивним. Олекса Гірник писав листівки вручну більше двох років, - сказав у своїй промові син Гірника Євген. - Можливо, він сподівався, що це розбудить українське суспільство. Але в часи, коли 99% людей в Україні вірили або робили вигляд, що вірять в комуністичне світле майбутнє, коли кожен десятий, якщо не кожен шостий, був "сексотом", розбудити це суспільство було неможливо, воно виявилося неготовим. І пройшло ще понад 20 років перед тим, як Україна стала незалежною".

Незважаючи на існуючі спроби "зганьбити і дегероїзувати українських героїв", підкреслив Гірник, "в серцях українського народу і Степан Бандера, і Роман Шухевич, і рядовий Олекса Гірник завжди залишаться Героями України".

За його словами, хоча Верховна Рада двічі відхиляла постанову про святкування 100-річчя від дня народження Олекси Гірника, "заходи будуть проведені по всій Україні, в тому числі і в місті Києві на День Героїв".

Нагадаємо, указом президента України № 28/2007 від 18 січня 2007 року за проявлені мужність і самопожертву в ім'я незалежної України Олексі Гірнику посмертно присвоєно звання Героя України.

Про самоспалення Олекси Гірника на Тарасовій горі в січні 1978-го читайте на "Історичній Правді"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.