У Петербурзі знайшли гігантський скарб (ФОТО)

Великий скарб столового срібла виявлений в Санкт-Петербурзі при реставрації маєтку Наришкіних-Трубецьких. Знайдена унікальна колекція приблизно з 1 тисячі предметів кухонного начиння і побуту, а також нагороди і папери.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"У маєтку було знайдено скарб - це срібні столові прилади. В даний час проходить інвентаризація знайденого", - повідомили у прес-службі Головного управління МВС по місту і Ленінградської області."

Знайдено було близько 1 тис. предметів, датованих переважно XIX-им сторіччям.

Предмети кухонного начиння і домашнього вжитку були виявлені в особняку Наришкіних-Трубецьких реставраторами.

Матвій Наришкін - "патріарх" Петра Першого. Обережно, ненормативна лексика!

На даний момент на об'єкті працюють фахівці міського комітету з державного контролю, використання й охорони пам'яток історії та культури, а також представники ГУ МВС по Петербургу в Ленобласті.

Всі фото: Фонтанка.ru
 

Найближчим часом знайдена колекція буде переміщена в один iз музеїв міста.

 

Одноповерховий особняк Наришкіних-Трубецьких на вул.Чайковського був побудований в 1780 році для Абрама Ганнібала - "арапа Петра Великого".

 

В 1855-1856 роках його перебудував для нових власників - князів Трубецьких архітектор Гаральд Боссе. Трохи пізніше, в 1875-1876 роках, його реконструювали.

 

В середині 70-х років XIX століття новим власником ділянки стає Василь Наришкін, а після його смерті - старший син Олександр.

 

Подібними предметами побуту користувалися в Російській імперії XIX сторіччя й українські дворяни та заможні представники інших верств.

Дивіться також: "Українці у Празі знайшли скарб на 250 тисяч євро. ФОТО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.