МЕДВЕДЧУК КАЖЕ, ЩО НЕ МАЄ СТОСУНКУ ДО СМЕРТІ СТУСА

Віктор Медведчук не збирається виправдовуватися за свою адвокатську діяльність під час процесу над Василем Стусом у 1980 році.

Про це він заявив у своєму відеоблозі.

"Мені ніколи не приходило в голову і зараз, напевно, не треба виправдовуватися за свою роль у процесі і, як дехто вважає, в долі відомого українського поета Василя Стуса", - сказав Медведчук.

Він додав, що його участь у процесі розглядалася спеціальною комісією з адвокатської етики вже в часи незалежної України.

"Чому обвинувачення, які мені висувають, стосуються адвоката? - сказав Медведчук. - Чому, коли говорять про подальшу долю поета, не згадують про слідчі органи в особі КГБ, прокуратуру або суд?"

За словами Медведчука, під час процесу Стус сам заявив про своє порушення кримінального кодексу УРСР.

"В ході судового засідання він заявив, що завжди виступав і буде виступати проти радянського ладу і радянської влади, - зазначив Медведчук. - У ті часи була стаття, яка передбачала за такі дії кримінальну відповідальність. Він був засуджений за цією статтею".

Юрист підкреслив, що в останні роки УРСР вирок Стусові був опротестований прокуратурою і відмінений.

"Робіть самі висновки: до чого тут адвокат Медведчук? - підсумував Медведчук. - І до засудження, і до того, що Василь Стус, на жаль, помер, відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі".

Як відомо, під час судового процесу над Василем Стусом у 1980 році його адвокатом був призначений Віктор Медведчук. До цього захищав дисидента Юрія Литвина.

Литвин загинув у таборі в 1984 році. Стус помер за загадкових обставин у 1985-му.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.