В Одесі вшанують перемогу українців над татарами

7 квітня, в суботу о 12:00 в Лузанівському парку (зупинка "Сортувальна") біля меморіального хреста відбудеться презентація картини "Битва у квітні 1691 року на Пересипу".

Про це повідомляють організатори акції.

"На відзначення тієї славної перемоги української зброї ми започаткуємо традицію щоразу приносити із собою до хреста каменя, - пишуть організатори. - Меморіальний курган на місці битви буде промовисто свідчити про нашу пам’ять про героїв-козаків".

Довідка:

Козацький Фастівський полковник, талановитий полководець, керівник чисельних походів проти турків та татар й ватажок народного повстання 1700-1704 рр. Семен Палій (Семен Пилипович Гурко) одну з своїх славних перемог здобув на теренах сучасної Одеси.

У квітні 1691 р. Семен Палій на чолі двох сотень козаків вистежив і напав на великий татарський загін, який на чолі двох татарських вельмож (Девлет-Гірея та Бат-Гірея) повертався після війни із Угорщини, Волощини та Молдови й прямував від Акермана до Очакова через Качібей – сучасну Одесу.

Як повідомляв Палій у листі до гетьмана Івана Мазепи від 10 квітня 1691 р., його козаки напали на татар зненацька "на самому Пересипу" (сучасний район Пересипу та Лузанівки в Одесі).

В цьому бою козаки завдали татарам великих втрат, здобули кількох "язиків" (одного відправили до Мазепи, а той до царя Петра І у Москву) і визволили майже 100 полонених молдован, угорців та волохів. Залишки татарського загону козаки переслідували аж до Очакова.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.