У Харкові презентують довідник по роботі з архівами КГБ

Як дізнатися, хто співпрацював із КГБ? Де знайти відомості про родичів, засуджених у часи СРСР? Як правильно написати запит?

Усіх зацікавлених отримати відповіді запрошують на презентацію довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів".

Час і місце: четвер, 19 квітня, 11:40. Харків, ХНУ імені Каразіна, головний корпус (пл.Свободи, 4), аудиторія 5-62.

Відкриття архівів в Україні стало унікальною можливістю для науковців усього світу подивитися на функціонування тоталітарного режиму зсередини, опираючись на його ж документи.

Історик Володимир В'ятрович, який розсекретив колишні архіви КГБ, розповість про таємниці, десятиліттями закриті грифами секретності, про невідомі факти з історії України.

“Особливістю будь-якого тоталітарного режиму є бажання його керівників контролювати всі сфери діяльності людини і суспільства в цілому, - зазначив дослідник. - Для цього потрібно мати максимум інформації про настрої населення, про зародження невдоволення, мати можливість локалізувати це невдоволення і знищити його носіїв. Ці завдання виконували функціонери органів безпеки режиму. Результатом їх діяльності стало безліч зібраних різноманітних свідоцтв, спостережень, компрометуючої інформації про осіб, які цікавили органи, інформації про діяльність тих чи інших організацій або неформальних об'єднань”.

За словами В'ятровича, вся ця інформація протягом багатьох років збиралася у спеціальних архівних сховищах, доступ куди був суворо обмежений”.

Присутні отримають безкоштовний примірник практичного порадника.

Захід відбудеться в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху "Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". 

Контактна особа: o.frankivska@gmail.com

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.