Чиновники відзначають 100-річчя українського скаутського руху

У Києві з 21 квітня до 30 вересня святкуватимуть 100-річчя українського скаутського руху.

Розпорядження про це підписав голова Київської міської державної адміністрації (КМДА) Олександр Попов, повідомляє прес-служба КМДА.

21 квітня на майданчику перед столичною мерією на Хрещатику відбудеться урочисте зібрання скаутських організацій для проголошення першої української скаутської присяги.

28 квітня з Софійській площі стартує Всеукраїнський форум скаутських організацій, а до Дня Незалежності України в Київському міському будинку вчителя відбудеться фотовиставка "Скаути столиці: історія та сучасність".

22 вересня в Маріїнському парку відбудеться акція "Юність Києва запрошує". Завершить цикл тематичних заходів науково-практична конференція "100 років українського скаутингу: історія та перспективи розвитку".

За інформацією київської міської організації Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Національна організація скаутів", у Києві вже в 1911-1914 роках існував скаутський гурток, він діяв як туристичне товариство для вивчення міста та його околиць.

Зараз у столиці активно діють 25 скаутських організацій, членами яких є близько 2 тис юнаків та дівчат.

Нагадаємо, цього місяця відзначається 100-річчя Національної скаутської організації "Пласт".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.