Знесеного з Луб'янки Дзержинського реставрують. ФОТО

Скульптура Фелікса Дзержинського, яка колись стояла навпроти будівлі КГБ СРСР, потрапила у список пам'яток монументальної скульптури, проекти реставрації яких розроблять в 2012 році.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на джерело в мерії Москви.

11-тонна скульптура Дзержинського роботи відомого радянського скульптора Євгена Вучетича була встановлена ​​на однойменній площі в Москві (нині Луб'янка) в 1958 році.

У серпні 1991 р. пам'ятник був демонтований і відвезений в парк мистецтв "Музеон" на Кримському валу, який розташований поруч з Центральним будинком художника.

 Дзержинський навпроти КГБ СРСР. Зараз у цьому приміщенні - ФСБ Росії

Крім скульптури Ф.Дзержинського, в 2012 році будуть розроблені проекти реставрації ще семи об'єктів культурної спадщини, серед який пам'ятник "Перші комсомольці" на Університетському проспекті (скульптор Юрій Нерода, 1972 р.) і архітектурний ансамбль "Тріумф перемоги" на Ленінградському шляхопроводі (скульптор Микола Томський, архітектор Дмитро Чечулін, 1943 р.).

Радянські громадяни повалили скульптуру ненависного їм тоді покровителя спецслужб

Замовник робіт з проектування - ЦКУ "Мосреставрація", обсяг бюджетних коштів, спрямованих на проект реставрації восьми об'єктів культурної спадщини - більше 3 млн рублів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.