У Львові презентували альманах про українців у поході Наполеона 1812 року

Львівський мілітарний альманах "Цитаделя" презентуватиме у Львові спеціальний випуск альманаху, присвячений діям допоміжного корпусу князя Карла Філіпа Шварценберґа під час Російського походу 1812 року.

Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради.

Австрійський допоміжний корпус, який розпочав свій похід у червні 1812 року із Львова і до якого зголошувалися, зокрема, й українці Галичини, був задіяний для прикриття з півдня Великої армії Наполеона і вів дії проти армій російських генералів Тормасова і Чічагова на території Південної Білорусі та Північної України, отримавши кілька перемог.

У презентації взяв участь нащадок командира корпусу - перший зам голови уряду та міністр закордонних справ Чеської республіки Карел Шварценберг, співробітники посольства Чехії у Києві та генконсульства у Львові, представники наукової громади міста.

 Обкладинка спецвипуску

Організатори заходу: Львівський мілітарний альманах "Цитаделя", Львівський інститут міліарної історії, видавництво "Астролябія", генеральне консульство Чеської Республіки у Львові.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.