Цеглу з Андріївського продають по 1500 грн за штуку

Столичні спритники вирішили заробити на Андріївському узвозі. У мережі з'явилися оголошення про продаж цегли з цієї вулиці.

Про це пише "Сегодня".

За одну цеглину з Андріївського просять 1000-1500 гривень.

"Продам за розумну ціну старовинні цеглини з клеймом. Є з Андріївського узвозу, з Київської фортеці. Ціна 1000 гривень", - йдеться в оголошенні на одному із сайтів.

Продавці запевняють, що цеглини старовинні.

"Це не свіжак, не бійтеся. Кілька років тому на узвозі згорів дерев'яний будинок, обкладений раритетною цеглою. Родичі ще тоді звідти принесли, валявся на дачі, про всяк випадок. Клеймо є, але розібрати, що там написано, важко. На одній цеглині з Київської фортеці, знайденій після руйнування, можна розібрати прізвище Лунєв", - розповіла продавець Тетяна.

Автори інших оголошень, не розказують про походження цегли: "Так, з Андріївського. Подробиці при зустрічі, ціна — 1500 гривень, але можемо поторгуватися. До речі, найближчим часом, можливо, у мене з'явиться бруківка".

Нічого незаконного в такій торгівля немає, але експерти кажуть, що особливої ​​цінності ці цеглини не мають.

"Більше 100 гривень така цегла не може коштувати. Найстарішій київській цеглі 150 років. Більше можуть дати тільки затяті збирачі, в чиїх колекціях не вистачає якогось примірника. Справжню цінність оцінять лише нащадки років через 100", - сказав колекціонер Сергій З.

Як відомо, на Андріївському узвозі в Києві замінили історичну бруківку на гранітні плити.

УП

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.