Google присвятив стартову сторінку винахіднику "блискавки". ВІДЕО

На честь дня народження Гідеона Сундбека, який винайшов застібку "блискавку", компанія Google на своїй стартовій сторінці зобразила інтерактивний "зіпер".

Про це повідомляє bigmir.

Традиційний логотип компанії на головній сторінці порталу замінений заставкою, на якій зображено два шматочки тканини з вишитим словом Google, з'єднаних рухомою "блискавкою".

Шведський інженер Гідеон Сундбек народився 132 року тому 24 квітня 1880-го. Свій винахід він запатентував 29 квітня 1913 року в США. 

Перший прототип "блискавки" був створений у 1891-му Віткомбом Джадсоном із Чикаго. Він виглядав як ряд гачків з одного боку і петельок - з іншого, які зачіпляли за допомогою спеціального напрямного ключа (щоб їх розчепити, ключ треба було перевернути).

Витрати на таку застібку були надто великими, але Сундбек замінив гачки зубцями - і вийшла "блискавка". Новий виріб викликав інтерес і у військових, і в цивільних, і до 1923 року набув широкого поширення.

Остаточну перемогу блискавка здобула в 1937 році, коли герцог Віндзорський вибрав її як застібку для брюк.

Зазначимо, що Google змінює традиційний логотип на головній сторінці свого пошуковика до свят, а також знаменних дат.

Раніше Google робив заставки, присвячені Дню Незалежності України і ювілею Івана Котляревського.

Читайте також: Google зробив заставку, присвячену уродженцю Львова. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.