Google присвятив головну сторінку уродженцю Львова (ФОТО)

Cьогоднішній "дудл" - картинка-заставка на головній сторінці пошукової системи Google - присвячена Станіславу Лему.

Про це повідомляє офіційний блог Google.

Станіслав Лем є одним із найвідоміших і найбільш впливових письменників жанру наукової фантастики. Його твори перекладено більш ніж 40 мовами; продано понад 30 мільйонів примірників його книжок. За його "Солярісом" знято фільми і в СРСР, і в Голлівуді.

"Дудл"-гра

Цього року виповнюється 90 років від дня народження Лема, а сьогодні – 60-та річниця публікації його першої книжки "Астронавти".

 Скріншот

На створення сьогоднішнього "дудла" компанію надихнула "Кіберіада" – серія оповідань про двох винахідливих "конструкторів", Трурля та Кляпавція.

Видання "Кіберіади" 1990 року. Київ, видавництво "Дніпро"

"Оповідання Лема можуть бути похмурими, але "Кіберіада" відносно легка й оптимістична, хоч у ній автор також торкається філософських тем, які й в інших його творах, – зазначає Софія Фостер-Діміно, яка малює "дудли". – На малюнки в такому стилі мене надихнув відомий польський художник Даніель Мроз, чиїми роботами проілюстровано не одне видання цієї книжки".

Ця заставка-картина також є ігровою. "Ця маленька гра буде іншою щоразу, як ви в неї гратимете, – на нашу думку, це якнайбільш відповідає футуристичному світові "Кіберіади", – каже Марцін Віхарі – перший, хто висунув ідею присвяченої Лемові заставки, а відтак був відповідальним за втілення її в життя. – Серед малюнків є один, намальований самим Лемом. Спробуйте вгадати, який саме".

 Софія: "Ця гравюра з видання “Кіберіади” 1972 року викликає ще більше почуттів, коли ви пригадаєте, що ілюстратор Даніель Мроз малював Трурля з самого Лема"

Сьогоднішній "дудл" створено у співпраці із спадкоємцями Лема та донькою Даніеля Мроза Луцією Мроз-Райнох.

Cтаніслав Лем (1921-2006) - письменник-фантаст, найпопулярніший польськомовний письменник за кількістю перекладів. Народився у Львові, учився у 2-ій гімназії (нині СШ №8 на вулиці Підвальній). Про свої дитячі та юнацькі роки у Львові розповів у повісті "Високий Замок" (1966).

 Скріншот із гри

Почитати Лема українською можна тут.

Раніше Google робив заставки-"дудли", присвячені Дню Незалежності України і ювілею Івана Котляревського.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.