Google присвятив головну сторінку уродженцю Львова (ФОТО)

Cьогоднішній "дудл" - картинка-заставка на головній сторінці пошукової системи Google - присвячена Станіславу Лему.

Про це повідомляє офіційний блог Google.

Станіслав Лем є одним із найвідоміших і найбільш впливових письменників жанру наукової фантастики. Його твори перекладено більш ніж 40 мовами; продано понад 30 мільйонів примірників його книжок. За його "Солярісом" знято фільми і в СРСР, і в Голлівуді.

"Дудл"-гра

Цього року виповнюється 90 років від дня народження Лема, а сьогодні – 60-та річниця публікації його першої книжки "Астронавти".

 Скріншот

На створення сьогоднішнього "дудла" компанію надихнула "Кіберіада" – серія оповідань про двох винахідливих "конструкторів", Трурля та Кляпавція.

Видання "Кіберіади" 1990 року. Київ, видавництво "Дніпро"

"Оповідання Лема можуть бути похмурими, але "Кіберіада" відносно легка й оптимістична, хоч у ній автор також торкається філософських тем, які й в інших його творах, – зазначає Софія Фостер-Діміно, яка малює "дудли". – На малюнки в такому стилі мене надихнув відомий польський художник Даніель Мроз, чиїми роботами проілюстровано не одне видання цієї книжки".

Ця заставка-картина також є ігровою. "Ця маленька гра буде іншою щоразу, як ви в неї гратимете, – на нашу думку, це якнайбільш відповідає футуристичному світові "Кіберіади", – каже Марцін Віхарі – перший, хто висунув ідею присвяченої Лемові заставки, а відтак був відповідальним за втілення її в життя. – Серед малюнків є один, намальований самим Лемом. Спробуйте вгадати, який саме".

 Софія: "Ця гравюра з видання “Кіберіади” 1972 року викликає ще більше почуттів, коли ви пригадаєте, що ілюстратор Даніель Мроз малював Трурля з самого Лема"

Сьогоднішній "дудл" створено у співпраці із спадкоємцями Лема та донькою Даніеля Мроза Луцією Мроз-Райнох.

Cтаніслав Лем (1921-2006) - письменник-фантаст, найпопулярніший польськомовний письменник за кількістю перекладів. Народився у Львові, учився у 2-ій гімназії (нині СШ №8 на вулиці Підвальній). Про свої дитячі та юнацькі роки у Львові розповів у повісті "Високий Замок" (1966).

 Скріншот із гри

Почитати Лема українською можна тут.

Раніше Google робив заставки-"дудли", присвячені Дню Незалежності України і ювілею Івана Котляревського.

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"