Навпроти музею Булгакова хочуть збудувати 8-поверхівку

Проект будівництва готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту за адресою Андріївський узвіз,14-16 викликав обурення переважної більшості членів містобудівної ради.

Про це повідомив член містобудівної ради Києва, депутат Київради Олександр Бригинець.

За словами депутата, фахівці висувають до проекту ряд претензій.

Зокрема, висота готельної споруди дорівнюватиме 8 поверхам. Будівля займатиме 85% території виділеної земельної ділянки, в той час як в Києві як правило споруди займають 50-60%, а в багатьох європейських країнах відповідні обмеження ще жорсткіші.

"Якщо зважити, що Андріївський узвіз – пішохідна вулиця, а вузька Фролівська вулиця шириною 6 метрів залишається єдиним під’їздом до готелю на 180 номерів, то уявіть, що на нас чекатиме біля підніжжя узвозу - транспортний колапс", - наголосив Бригинець.

Він додав, що на вулиці 6-ти метрової ширини не можна маневрувати ні сміттєвозом, ні пожежною машиною.

Депутат зазначив, що 26 квітня 2012 року, на сесії Київрада скасувала рішення щодо виділення землі для будівництва зазначеного готелю, але це рішення носить символічний характер, оскільки скасування таких рішень може відбуватись тільки в судовому порядку, бо воно вже набуло чинності.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.