При оцінці Бандери українці не повинні оглядатися на поляків - В'ятрович

При висловленні оцінки щодо постаті лідера ОУН Степана Бандери українці не повинні домовлятися з поляками щодо спільної позиції.

Про це в чаті на "Волинських Новинах" заявив історик Володимир В'ятрович, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху, директор архіву СБУ у 2008–2010 роках.

Користувачі поцікавилися у В’ятровича, яким є його особисте ставлення до того, що "поляки виступають проти героїзації Бандери у Луцьку".

Історик відповів, що вважає це абсолютно неправильною позицією поляків.

"Вважаю, що кожен народ сам здатен адекватно оцінити, хто є для нього героєм в історії. Українці ніколи ані полякам, ані представникам інших народів не вказували на те, кого і як слід шанувати, і, сподіваюсь, не робитимуть того й надалі", – зазначив В’ятрович.

За його словами, в нашій історії є чимало драматичних конфліктів, тож не треба боятися говорити про них.

"Але, поруч з тим, повинні пам’ятати, що завжди є і будуть певні періоди історії чи окремі особистості, щодо яких треба домовитися не домовлятися про спільну оцінку. Польський герой не обов’язово буде героєм для українців, як і український герой не повинен обов’язково бути героєм для поляків", – додав історик.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.