При оцінці Бандери українці не повинні оглядатися на поляків - В'ятрович

При висловленні оцінки щодо постаті лідера ОУН Степана Бандери українці не повинні домовлятися з поляками щодо спільної позиції.

Про це в чаті на "Волинських Новинах" заявив історик Володимир В'ятрович, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху, директор архіву СБУ у 2008–2010 роках.

Користувачі поцікавилися у В’ятровича, яким є його особисте ставлення до того, що "поляки виступають проти героїзації Бандери у Луцьку".

Історик відповів, що вважає це абсолютно неправильною позицією поляків.

"Вважаю, що кожен народ сам здатен адекватно оцінити, хто є для нього героєм в історії. Українці ніколи ані полякам, ані представникам інших народів не вказували на те, кого і як слід шанувати, і, сподіваюсь, не робитимуть того й надалі", – зазначив В’ятрович.

За його словами, в нашій історії є чимало драматичних конфліктів, тож не треба боятися говорити про них.

"Але, поруч з тим, повинні пам’ятати, що завжди є і будуть певні періоди історії чи окремі особистості, щодо яких треба домовитися не домовлятися про спільну оцінку. Польський герой не обов’язово буде героєм для українців, як і український герой не повинен обов’язково бути героєм для поляків", – додав історик.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.