Канадського українця звинувачують у розстрілах Хатині

В Канаді розгортається черговий скандал, пов'язаний із українськими колаборантами у нацистських лавах. Звинувачують пасічника з-під Монреалю Володимира Катрюка. Центр Симона Візенталя помістив його на 4 місце в топ-10 підозрюваних у причетності до злочинів наці.

Про це повідомляє канадська CBC.

Єврейські правозахисні організації стверджують, що 91-річний Катрюк - одним із найрозшукуваніших людей, причетних до військових злочинів нацистів.

Центр Сімона Візенталя каже, що в 1943 році людина з таким же ім'ям розстрілювала з кулемета мирних жителів, які намагалися втекти з підпаленого хліва у знищеному німецькими карателями селі Хатинь у Білорусі.

Такі дані знайшов шведський історик Пер Андерс Рудлінґ, вивчаючи протоколи допитів КГБ, вперше оприлюднені у 2008 році. Він опублікував їх весною цього року в оксфордському журналі "Holocaust and Genocide Studies".

Читайте також: "Чотири Українських фронти. Як українці били нацистів"

Раніше канадський українець уже звинувачувався у співпраці з нацистами. Федеральний суд Канади у 1999 році постановив, що Катрюк з метою отримати канадське громадянство не сказав правди про свою добровільну службу для німців під час Другої світової війни.

Суд прийшов до висновку, що Володимир Катрюк був членом українського батальйону, причетного до злочинів в Україні і смерті тисяч євреїв у Білорусі між 1941 і 1944 рр.

Але у 2007 році канадський уряд скасував раніше ухвалене рішення про позбавлення Катрюка громадянства у зв'язку з браком доказів щодо його колаборації з німцями.

Володимир Катрюк зараз займається переважно пасікою в селі під Монреалем

Катрюк тоді відкидав усі звинувачення. Зараз він відмовився коментувати чергові закиди на свою адресу. "Якщо мова піде про бджіл, нема питань, - сказав він журналістам. - Щодо всього іншого, мені нічого сказати".

Тим часом канадська філія єврейської громадської організації "Бней Бріт" закликала канадський уряд переглянути свою позицію щодо Катрюка. Представники "Бней Бріту" пообіцяли підняти це питання на запланованій зустрічі з прем'єр-міністром Канади.

Читайте також: "Хатинь. Нацистський злочин з українським акцентом"

Нагадаємо, у 2011 році німецький суд засудив колишнього червоноармійця Івана Дем'янюка (американського українця) до п'яти років в'язниці за "співучасть у вбивстві" 28 тисяч людей під час служби охоронцем у нацистському таборі смерті Собібор.

Дем'янюк помер у березні 2012 року, не дочекавшись розгляду апеляції у своїй справі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.