Канадського українця звинувачують у розстрілах Хатині

В Канаді розгортається черговий скандал, пов'язаний із українськими колаборантами у нацистських лавах. Звинувачують пасічника з-під Монреалю Володимира Катрюка. Центр Симона Візенталя помістив його на 4 місце в топ-10 підозрюваних у причетності до злочинів наці.

Про це повідомляє канадська CBC.

Єврейські правозахисні організації стверджують, що 91-річний Катрюк - одним із найрозшукуваніших людей, причетних до військових злочинів нацистів.

Центр Сімона Візенталя каже, що в 1943 році людина з таким же ім'ям розстрілювала з кулемета мирних жителів, які намагалися втекти з підпаленого хліва у знищеному німецькими карателями селі Хатинь у Білорусі.

Такі дані знайшов шведський історик Пер Андерс Рудлінґ, вивчаючи протоколи допитів КГБ, вперше оприлюднені у 2008 році. Він опублікував їх весною цього року в оксфордському журналі "Holocaust and Genocide Studies".

Читайте також: "Чотири Українських фронти. Як українці били нацистів"

Раніше канадський українець уже звинувачувався у співпраці з нацистами. Федеральний суд Канади у 1999 році постановив, що Катрюк з метою отримати канадське громадянство не сказав правди про свою добровільну службу для німців під час Другої світової війни.

Суд прийшов до висновку, що Володимир Катрюк був членом українського батальйону, причетного до злочинів в Україні і смерті тисяч євреїв у Білорусі між 1941 і 1944 рр.

Але у 2007 році канадський уряд скасував раніше ухвалене рішення про позбавлення Катрюка громадянства у зв'язку з браком доказів щодо його колаборації з німцями.

Володимир Катрюк зараз займається переважно пасікою в селі під Монреалем

Катрюк тоді відкидав усі звинувачення. Зараз він відмовився коментувати чергові закиди на свою адресу. "Якщо мова піде про бджіл, нема питань, - сказав він журналістам. - Щодо всього іншого, мені нічого сказати".

Тим часом канадська філія єврейської громадської організації "Бней Бріт" закликала канадський уряд переглянути свою позицію щодо Катрюка. Представники "Бней Бріту" пообіцяли підняти це питання на запланованій зустрічі з прем'єр-міністром Канади.

Читайте також: "Хатинь. Нацистський злочин з українським акцентом"

Нагадаємо, у 2011 році німецький суд засудив колишнього червоноармійця Івана Дем'янюка (американського українця) до п'яти років в'язниці за "співучасть у вбивстві" 28 тисяч людей під час служби охоронцем у нацистському таборі смерті Собібор.

Дем'янюк помер у березні 2012 року, не дочекавшись розгляду апеляції у своїй справі.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.