"Музей однієї вулиці" - на межі закриття через ремонт узвозу

"Музей однієї вулиці" на межі закриття, оскільки він позбавлений єдиного джерела фінансування – коштів відвідувачів, які не мають змоги потрапити у Музей у зв’язку із закриттям проходу на Андріївський узвіз через його реконструкцію.

Про це повідомляє голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, музей звернувся до нього з проханням допомогти вирішити питання щодо скасування орендної плати на 2012 рік і встановлення її на рівні 1 грн - так, як це передбачено для бюджетних установ.

В музеї повідомили, що єдиним джерелом доходів закладу культури є плата за відвідування музею. Жодних інших доходів музей не має.

До витрат на утримання музею належать: орендна плата, комунальні платежі, плата за електроенергію та послуги зв’язку, заробітна плата та обов’язкові відрахування до фондів соціального страхування. На сьогодні музей не має жодних боргів перед бюджетами міста і держави.

Музей Однієї вулиці, присвячений історії найдавнішої вулиці столиці України – Андріївському узвозу, існує в Києві протягом 20 років. У 2002 році музей став номінантом на звання кращого музею на Європейському Музейному Форумі, де представляв Україну.

 

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.