У Печерській Лаврі відбудеться експедиція "Вікіпедії"

У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбудеться міжнародна Вікіекспедиція, на яку запрошені гості з Росії, Польщі та інших країн.

Про це повідомляє громадська організація "Вікімедіа Україна".

Початок Вікіекспедиції - 11 травня о 10:00 біля Економічної брами Києво-Печерської лаври.

Під час експедиції проводитиметься збір матеріалів для поліпшення інформаційного наповнення й ілюстрування статей у всесвітній он-лайн-енциклопедії Вікіпедії, які стосуються об’єктів заповідника.

Запрошуються усі, хто хоче долучитися до історії і культури України, дізнатися більше про одну із святинь України та має можливість взяти з собою фототехніку і зробити кілька фотографій для Вікіпедії.

Вікіекспедиції – спеціальний формат зустрічей вікіпедистів, під час яких відбувається експедиція за визначеним маршрутом з метою збору матеріалів для наповнення інформацією під вільною ліцензією проектів Фонду Вікімедіа.

Головний акцент під час вікіекспедицій робиться на фотографуванні цікавих та важливих об’єктів місцевості, до якої ця експедиція проводиться.

Також учасники Вікіекспедиції зможуть зробити фотографії для участі у конкурсі "Вікі любить пам’ятки", який цього року вперше проводитиметься в Україні.

Українська Вікіпедія є найбільшою енциклопедією українською мовою, яка коли-небудь існувала. В ній нараховуються більше 360 тисяч статей. Приміром, у найбільшій паперовій енциклопедії українською мовою – в Українській Радянській енциклопедії було лише близько 50 тисяч статей.

Наразі українська вікі займає 14-те місце за кількістю статей серед 282-х мовних розділів Вікіпедії. 

Вікіпедія – багатомовна он-лайн енциклопедія. Основний її принцип полягає у тому, що кожна людина може її редагувати. При цьому редактори вікіпедії працюють на волонтерських засадах. Вже створено більше 20 млн статей 282 мовами світу.

Києво-Печерська Лавра – одна з найбільших православних святинь України – була заснована у середині ХІ ст. У 1922 році на її базі було створено музейний комплекс, у 1990 році вона увійшла до списку пам’яток Світової культурної спадщини ЮНЕСКО, а 1996 року було створено Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.