Спецпроект

УПА треба вивчати в порівнянні з іншими визвольними рухами — професор Гарварду

В Українському науковому інституті Гарвардського університету відбулася презентація книги Володимира В’ятровича "Друга польсько-українська війна. 1942—1947".

Тему польсько-української війни в роки Другої світової обговорювали також і в Нью-Йоркському університеті, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

В цих закладах історик Володимир В’ятрович презентував свої дослідження — книгу "Друга польсько-українська війна. 1942-1947" та упорядковане двотомне зібрання "Польсько-українські стосунки в 1942-1947 роках у документах ОУН та УПА".

Заступник директора Українського наукового інституту Гарвардського університету Любомир Гайда відзначив в обговоренні: "Якби тема УПА і тогочасних подій на Україні вивчалася в порівняльному аспекті з іншими світовими подіями, це би зняло напругу, яка досі існує над студіями на цю тематику. Наприклад, історії визвольних рухів Ірландії чи Ізраїлю".

Володимир В’ятрович, який писав книгу, працюючи над архівом Миколи Лебедя в Гарвардському університеті, додав, що опубліковані ним півтисячі невідомих раніше документів про ці події з архівів СБУ, Гарвардського університету та ЦДВР мають змінити академічну дискусію, щоб вона опиралася на документальні свідчення сторін війни, а також третіх її учасників — німецьких та радянських військ.

Дискусія на цю тему відбулася і в рамках семінару "Спадщина Української повстанської армії в історичних працях (1942-1950)" у Нью-Йоркському університеті.

На семінарі, організованому Центром американсько-українських відносин, також виступили: старший науковий співробітник Інституту етнології Національної академії наук України Оксана Кісь, науковий співробітник Інституту історії Національної академії наук України Оксана Юркова, старший науковець Шкільної ради штату Пенсильванії Ігор Мірчук, голова Світової конференції українських державницьких організацій Аскольд Лозинський.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.