Парламентарі Канади хочуть дізнатися більше про "справу істориків"

Сьогодні представники Постійного комітету з питань закордонних справ та міжнародного розвитку Канади зустрінуться з істориком Русланом Забілим, якого СБУ звинувачує в розголошенні державної таємниці при написанні історичних праць про УПА та історію репресій.

 

Вони прибули в Україну для моніторингу стану дотримання прав людини, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Канадці зустрінуться із представниками Комітету закордонних справ ВРУ, Міністерства закордонних справ, Генеральної прокуратури, Міністерства юстиції, ЦВК, Уповноваженим ВРУ з прав людини, з громадськими організаціями та правозахисниками.

До складу делегації парламентського комітету входять члени уряду і парламенту Канади, а також представники української спільноти.

У Львові 17 травня відбудеться зустріч, на яку запрошено директора Національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого.

Під час наради члени моніторингової місії ознайомляться із ситуацією з кримінальною "справою істориків", відкритою Службою безпеки України у вересні 2010 року.

Нагадаємо, що СБУ затримала і 14,5 годин допитувала Руслана Забілого, вилучивши в нього комп’ютер з електронними копіями документів та науковими працями з історії визвольного руху та політичних репресій.

Після обшуків і конфіскацій, проведених у музеї в червні минулого року, СБУ наклала на кримінальну справу гриф "цілком таємно".

Сьогодні справа ще не закрита, а комп’ютери з історичними документами не повернуто.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.