У Києві до Дня Героїв кластимуть квіти до меморіальних дошок

Благодійна ініціатива “Героїка” запрошує у День Героїв вшанувати відомих громадсько-політичних діячів та учасників визвольного руху, поклавши квіти до меморіальних дошок у центрі столиці.

Повідомляється, що всі охочі дізнаються невідомі сторінки біографій українців, які у різні роки брали участь у культурному та патріотичному житті міста Києва.

Час і місце: 23 травня, 18:30, біля театру ім. Лесі Українки (вихід з метро "Театральна").

Метою заходу є донести до киян та гостей столиці, що Київ має досить багато місць, пов’язаних з історією Української Народної Республіки (1917-20 рр) та визвольного руху під час Другої світової війни.  

У День Героїв кияни пішою ходою рушать до пам’ятних знаків:

-                   Олександрові Шульгину, члену Центральної Ради, першому міністру МЗС в УНР;

-                   Аллі Горській, художниці, відомій діячці правозахисного руху 60-х років;

-                   Олегу Ольжичу, поету, археологу, члену ОУН;

-                   Олені Телізі, поетесі, члену ОУН;

-                   Євгенові Коновальцю та Андрію Мельнику, полковникам Армії УНР, засновникам УВО та ОУН;

-                   Дмитру Мирону - Орлику, ідеологу ОУН, голові Проводу ОУН на східних землях;

-                   Симону Петлюрі, Головному отаману Армії УНР, Голові Директорії УНР;

-                   Павлові Чубинському, етнологу, поету, автору слів державного гімну.

 

Свято Героїв 23 травня започатковане у 1941 році Організацією Українських Націоналістів. Оунівці наголошували, що у травні загинули засновник і провідник ОУН Євген Коновалець, ідеолог державної самостійності України Микола Міхновський, керівник української національно-визвольної боротьби 1917-1921 роках Симон Петлюра.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.