Тимоті Снайдер звинуватив Колесніченка у порушенні авторських прав

Професор Єльського університету Тимоті Снайдер заявляє про порушення своїх авторських прав з боку народного депутата України від Партії регіонів Вадима Колесніченка, вимагає вибачень і знищення всіх паперових копій його книги.

Про це йдеться в офіційній заяві Снайдера, переданій УНІАН.

Зокрема, професор зазначив: "З подивом дізнався, що моя стаття з блогу в New York Review of Books була передрукована в збірці "ОУН і УПА: дослідження про створення "історичних" міфів" (Київ, 2012). Зазвичай, я не проти передруку своїх матеріалів на інші мови - але за однієї умови: дотримання авторських прав".

Професор Єльського університету зазначає, що досі всі його україномовні публікації - статті в журналі "Критика" і дві книги у видавництві "Грані-Т" - дотримувалися цього правила.

"Але воно було грубо порушено укладачами збірника, - пише Снайдер. - Видавці цієї книги - Міжнародний антифашистський фронт і Міжнародний благодійний фонд Дніпро-Січ (його співголовою є Вадим Колесніченко) - зверталися до мене за дозволом на передрук цього матеріалу, але я їм відмовив".

Тому, на думку Снайдера, поява цього матеріалу в згаданому збірнику не може кваліфікуватися інакше, як грубе порушення його авторських прав.

Крім того, зазначає професор, "вони двічі ввели в оману потенційних читачів: по-перше, назвавши мій матеріал "наукові статті" (насправді, це є записом в блозі, яка має свої правила і жанр, що відрізняється від академічної публікації), по-друге, перекрутивши послідовно протягом всієї книги моє прізвище (Шнайдер замість Снайдер)".

Снайдер підкреслив, що Україна зараз переживає не найкращі часи і як ніколи потребує дотримання правил цивілізованої поведінки.

"Це стосується, зокрема, такого чутливї і вибухонебезпечнї ділянки, як історична пам'ять та історична політика. Поведінка видавців збірника ОУН і УПА не є взірцем ні цивілізованості, ні чуттєвості. Воно завдає шкоди не тільки особисто мені, а й самій Україні та її образу у всьому світі", - зазначив професор Єльського університету.

У своїй заяві він вимагає від видавництва - і особисто від народного депутата Колесніченка, співголови Міжнародного антифашистського фронту і автора передмови до цього збірника - публічно вибачитися за порушення його авторських прав, а також зняти цю книгу з інтернету і знищити всі її паперові копії.

В протилежному випадку Снайдер вважає можливим розглядати варіанти захисту своїх прав за допомогою юридичних засобів.

Конспект одного з виступів Тимоті Снайдера в Україні читайте в розділі "Тексти"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.