На Луганщині хочуть пам'ятник царю, який забороняв українську мову

У Ровеньках Луганської області розглядають питання про відновлення бюста Олександра II - російського імператора з династії Романових.

Як повідомили "Інтерфаксу" в Ровеньківській міській раді, на сесії 25 травня депутати прийняли рішення дати згоду на оформлення документів для установки бюста.

Однак остаточного рішення про його встановлення немає. Не визначено також, де ставити монумент. Найімовірніше, це буде його історичне місце - колишній пам'ятник стояв на вулиці Олександрівській, яка зараз носить ім'я Леніна.

Бюст буде точною копією пам'ятника, що стояв у Ровеньках з 1911 року. Тоді його встановили на честь 50-річчя відміни кріпосного права. Гроші на нього зібрали селяни - жителі слободи Ровенецької. Однак проіснував монумент недовго - його зруйнували в 1917-19 рр.

Виготовлять бюст у Росії, в Бєлгородській області - в місті-побратимі Ровеньок з тією ж назвою. Бєлгородський скульптор Микола Шептухін сам запропонував передати місту в дар копію бюста імператора.

Олександр ІІ (1818-1881) — російський імператор з 1855 до 1881 року. Здійснив ряд реформ: армійську, земську, судову, у 1861 скасував кріпосне право, за що одержав епітет "Визволитель".

З 1863 року перейшов до реакційної внутрішньої політики, в 1864-му жорстоко придушив національно-визвольне повстання в Польщі.

Щодо України проводив агресивну шовіністичну політику, забороняв використання української мови (Валуєвський указ 1863 р., Емський акт 1876 р.). Убитий під час терористичного замаху народовольцями.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.