На Луганщині хочуть пам'ятник царю, який забороняв українську мову

У Ровеньках Луганської області розглядають питання про відновлення бюста Олександра II - російського імператора з династії Романових.

Як повідомили "Інтерфаксу" в Ровеньківській міській раді, на сесії 25 травня депутати прийняли рішення дати згоду на оформлення документів для установки бюста.

Однак остаточного рішення про його встановлення немає. Не визначено також, де ставити монумент. Найімовірніше, це буде його історичне місце - колишній пам'ятник стояв на вулиці Олександрівській, яка зараз носить ім'я Леніна.

Бюст буде точною копією пам'ятника, що стояв у Ровеньках з 1911 року. Тоді його встановили на честь 50-річчя відміни кріпосного права. Гроші на нього зібрали селяни - жителі слободи Ровенецької. Однак проіснував монумент недовго - його зруйнували в 1917-19 рр.

Виготовлять бюст у Росії, в Бєлгородській області - в місті-побратимі Ровеньок з тією ж назвою. Бєлгородський скульптор Микола Шептухін сам запропонував передати місту в дар копію бюста імператора.

Олександр ІІ (1818-1881) — російський імператор з 1855 до 1881 року. Здійснив ряд реформ: армійську, земську, судову, у 1861 скасував кріпосне право, за що одержав епітет "Визволитель".

З 1863 року перейшов до реакційної внутрішньої політики, в 1864-му жорстоко придушив національно-визвольне повстання в Польщі.

Щодо України проводив агресивну шовіністичну політику, забороняв використання української мови (Валуєвський указ 1863 р., Емський акт 1876 р.). Убитий під час терористичного замаху народовольцями.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.