У ПОЛЬЩІ ЗАСУДИЛИ МІЛІЦІОНЕРІВ, ЯКІ БИЛИ ЛЮДЕЙ 25 РОКІВ ТОМУ

Суд в Кракові засудив до різних термінів тюремного ув'язнення умовно чотирьох колишніх міліціонерів, які 25 років тому побили учасників мирної демонстрації протесту.

Про це повідомляє TVN24.

Колишні співробітники спеціальних сил міліції, які в комуністичній Польщі називалися ZОМО, 3 травня 1987 року жорстоко побили 12 учасників мирної маніфестації біля краківського замку Вавель, організованої опозиційною Конфедерацією незалежної Польщі.

"Будучи на службі у комуністичної держави, діючи спільно з іншими співробітниками народної міліції, вони вчинили злочин, що полягав у побитті учасників патріотичної маніфестації", - так обґрунтувала вирок суддя Барбара Сікора.

"Цей вирок в якійсь мірі повертає віру в справедливість, - заявив один з учасників розігнаної 25 років тому демонстрації. - Проте шкода, що на лаві підсудних лише кілька людей, немає інших, які здійснювали це і подібні злочини. Ну і перш за все - тих, хто віддавав накази".

Міліцейський спецназ у цивільному б'є демонстрантів у травні 1987-го біля Вавеля. Фото: "Вікіпедія"

Жертви переодягнених у цивільне міліціонерів зазнали травм: зламані носи, щелепи, ребра і рука. Кілька людей отримали численні синці.

 ZOMO (абревіатура від польського "Моторизовані загони народної міліції") були символом режиму ПНР. Варшава, вул. Маршалковська, початок 1980-их

Колишні міліціонери отримали від двох з половиною до трьох років тюремного ув'язнення умовно з відстроченням на два роки. Своєї провини вони не визнали.

 ZOMO розганяє демонстрацію "Солідарності". Травень 1982 року

Як відомо, у січні цього року в Польщі засудили до двох років позбавлення волі (умовно) міністра внутрішніх справ ПНР Чеслава Кіщака, який був визнаний відповідальним за введення військового стану в 1981 році.

У 2010 році в Польщі набув чинності закон, згідно з яким колишні співробітники спецслужб Польської Народної Республіки, а також члени військової ради, які ввели в країні в 1981 році військове положення, позбавляються привілеїв при нарахуванні пенсій.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.