АНДРІЇВСЬКИЙ РЕКОНСТРУЮВАЛИ НЕПРАВИЛЬНО - КОМІСІЯ

Державна архітектурно-будівельна інспекція у Києві заявляє про порушення містобудівних норм під час реконструкції Андріївського узвозу.

Про це йдеться в повідомленні Держархбудінспекції, повідомляє "Кореспондент".

"Андріївський узвіз реконструйований із порушеннями державних будівельних норм. ДАБК у Києві відмовилася вводити в експлуатацію Андріївський спуск. Основні претензії інспекції лежать у площині якості проведених робіт, а саме - відсутність у конструкції вимощення вертикальної і горизонтальної гідроізоляції стін існуючих будівель і двох шарів глиняного замку; немає основи для укладання булиги з армованого бетону та інше", - сказано в повідомленні.

Крім того, під час перевірки зафіксовано виконання будівельних робіт щодо фасадів будівель лише на 80%, робіт з мощення - на 75%, укладанні тротуарів - на 90%, мереж - на 70%.

Причому не вирішене питання безперешкодного доступу маломобільних груп населення та облаштування цоколів на будинках у зв'язку з пониженням тротуарів на 1 м.

Генеральному підряднику будівництва направлені приписи з вимогами усунути виявлені недоліки, на нього накладено штрафні санкції у розмірі 49 тисяч гривень.

У неділю, 3 липня, у Києві відбулася офіційна церемонія відкриття Андріївського узвозу. Роботи з реконструкції, які останнього разу провели у 1980-1983 роках минулого століття, почалися у вересні минулого року.

10 квітня стало відомо, що на Андріївському узвозі під час "реконструкції" зруйнували три історичні будівлі для будівництва бізнес-центру компанії Ріната Ахметова СКМ - не зважаючи на статус вулиці як заповідника і комплексної пам'ятки містобудування.

Після розголосу та акцій протесту представники компанії пообіцяли не нівечити узвіз склобетонною висоткою, а збудувати "арт-простір", попередньо обговоривши його з громадою.

Пізніше голова КМДА Олександр Попов зробив заяву, що на Андріївському узвозі розташовано 5 будинків в аварійному стані, деякі з них доведеться демонтувати, а згодом відновити.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.