Російські фани мали дозвіл на скандальний "історичний" транспарант

Російські уболівальники мали дозвіл організації на внесення та розгортання скандального плакату на Національному стадіоні у Варшаві під час матчу російської та польської команд.

Про це повідомив прес-секретар UEFA Polska Юліуш Глуський, пише УНІАН.

За його даними, заявку на те, аби розгорнути цей банер ще кілька місяців тому від імені уболівальників подав Російський футбольний союз і УЄФА надала згоду на його використання.

Глуський нагадав, що на банері був зображений середньовічний воїн з мечем та щитом і великим написом "This is Russia".

Як відомо, на матчі Польща-Росія російські вболівальники розгорнули прапор з зображенням князя Пожарського, який боровся проти польсько-литовських військ у Москві.

У скарзі в УЄФА Варшава назвала транспарант "екстремістським символом".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.