РОСІЙСЬКІ ФАНИ ОБУРИЛИ ПОЛЯКІВ "ІСТОРИЧНИМ" ПЛАКАТОМ. Фото

На матчі Польща-Росія російські вболівальники розгорнули прапор з зображенням князя Пожарського, який боровся проти польсько-литовських військ у Москві. У скарзі в УЄФА Варшава назвала транспарант "екстремістським символом".

Про це повідомляє "Ґазета Виборча".

На думку польських журналістів, Росія може бути покараною за цей фанатський витвір до матчу Євро-2012.

На величезному прапорі, який накривав собою півтора сектори, була зображена "загрозливого вигляду фігура з мечем", підписана англійською "Це - Росія".

 Фото: gazeta.pl

Фігура з мечем - це князь із Нижнього Новгорода Дмитро Пожарський, керівник народного повстання, яке вигнало польсько-литовську адміністрацію і війська з Кремля на початку XVII-го століття.

Організація "Футбол проти расизму в Європі" направила в УЄФА скаргу на російський транспарант.

Данина історії: нинішній гімн РФ - дещо перероблений гімн Радянського Союзу

Розміщення на трибунах гасел і зображень, зміст яких не пов'язаний із футболом і стосується політики, заборонене.

Повідомляється, що УЄФА проведе дисциплінарне розслідування і може покарати російську футбольну федерацію.

Польські ЗМІ напередодні матчу теж не цуралися історичних паралелей. На обкладинці - тренер збірної Польщі, вдягнений в однострій часів битви під Варшавою 1920 року, коли поляки з допомогою УНР розбили більшовиків. Підзаголовок: "Чому в матчах із Росією йдеться не тільки про футбол"

Нагадаємо, у листопаді 2011 року патріарх РПЦ Кирил заявив, що перемога над поляками в 1610-их роках - те ж саме, що й перемога над нацистами в 1945-му.

Історична довідка про Дмитра Пожарського:

Внаслідок державної кризи у Московській державі, яка настала після смерті Івана Грозного, з 1605 року нею керували ставленики Речі Посполитої.

Після ряду союзницьких угод, зрад і повстань частина бояр уклала договір з королем Швеції, але їм не вдалося вибити представників Речі Посполитої (поляків, литовців-білорусів та українців) - в 1610 році вони зазнали поразки у битві під Клушиним і Москва присягнула польському королевичу Владиславу.

Москву в 1610-му переміг наш земляк із Галичини

Через незгоди серед поляків (батько Владислава король Сигізмунд ІІІ хотів, щоб титул Московського царя дістався йому, та й адміністраторами представники корони виявилися слабкими, поводячись як окупанти) у Московії спалахує народне повстання.

 Князь Пожарський (ліворуч) на картині 1850 року

В листопаді 1612 року, після кількох штурмів і боїв ополчення під керівництвом князя Пожарського захоплює Китай-Город (другу після Кремля укріплену частину міста), а наступного дня змушує польсько-литовський гарнізон Кремля капітулювати.

Як відомо, раніше посольство Польщі в Москві нагадало російським уболівальникам, що радянська символіка є забороненою в Польщі.

Учорашній матч збірних Польщі і Росії супроводжувався численними бійками і поліцейськими затриманнями.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".